Заочне, сімейне, онлайн навчання – в чому різниця?

Сфера онлайн-освіти стала активно розвиватися в останні роки. Пандемія дала поштовх до появи «удаленки» у звичайних школах. Буллінг з боку однолітків, у свою чергу, призвів до того, що багато школярів переходять на сімейну форму отримання шкільних знань. Хтось став вибирати повноцінні онлайн-школи з їх нестандартним підходом до навчання. Але в чому відмінності таких форматів один від одного? У статті розповідаємо детально.

Очне навчання. Класичний варіант отримання освіти. Середні школи і гімназії, розташовані неподалік від будинку, приймають учнів, уроки проходять в стандартному форматі. Для отримання атестата необхідно здати всі іспити в школі. Викладання ведеться за державним стандартам. Можливо відвідування гуртків та факультативних занять. Дитина в такій школі максимально соціалізується, вчиться виступати на публіці, займається фізкультурою. Але в очного навчання є істотний недолік: класи можуть бути переповнені, і вчитель при всьому бажанні не має можливості приділити достатню кількість часу та уваги кожній дитині. В результаті виникають прогалини в знаннях.

Заочне навчання. Така форма навчання відкриває широкі можливості для дітей. Дитина юридично числиться учнем загальноосвітньої школи або гімназії, за домовленістю з керівництвом навчального закладу він переведений на заочний формат. Йому не потрібно відвідувати уроки і сидіти за партою. При цьому за освіту дитини, доступність для нього навчальних матеріалів та проведення атестацій несе відповідальність школа, з якої є домовленість. Педагоги надають учням підручники, робочі зошити та інші матеріали, а також консультують з своїм предметів. Школяр, у свою чергу, зобов’язаний здавати всі контрольні і самостійні роботи згідно з навчальним планом школи. При такому форматі навчання у дитини з’являється не лише вільний час, але і почуття відповідальності.

Заочне навчання мається на увазі і ст. Тут діти спілкуються між собою, займаються фізичною культурою разом з учителем, освоюють матеріал під керівництвом педагогів, а проміжну і підсумкову атестацію складають, перебуваючи у себе вдома.

Очно-заочне навчання. У даному разі дитина числиться в школі, але відвідує її не кожен день: він приходить, щоб здати домашню роботу і взяти нове завдання, а також для здачі контрольних робіт та іспитів. Весь матеріал, передбачений навчальною програмою, школяр опановує самостійно, у нього з’являється більше вільного часу, але педагоги продовжують контролювати весь навчальний процес. Але є і недолік: не кожна школа погоджується підлаштовуватися під учнів, вводячи такий формат. До того ж, на відміну від, де всі матеріали надаються, дитині доведеться самостійно брати книги в бібліотеці, а робочі зошити – в магазинах.

Сімейне освіта. У даному разі дитина (з 1 по 9 клас) освоює всю шкільну програму у себе вдома. Він не відвідує школу – за розуміння складних формул, правил іноземних мов і теорем повністю відповідають батьки. Багато вважають, що сімейне освіта варто додатково посилити заняттями з репетиторами і курсами в онлайн-школах. До недоліків цієї форми навчання можна віднести низьку фізичну активність дитини (повноцінний урок фізкультури провести складно, і справа не стільки в площі квартири, скільки у відсутності у батьків необхідних знань про предмет), погану соціалізацію (дитина не спілкується ні з ким, крім батьків, якщо паралельно не відвідує спортивні секції та гуртки за інтересами), а також необхідність складати атестацію на території школи, до якої прикріплений (фактично дитина з неї відрахований, але на іспити потрібно з’явитися в освітній заклад).

Самоосвіта. У старших класах (10-11) сімейне освіта набуває трохи іншу форму. Дитина підростає, готується до дорослого життя, тому мова йде вже про самоосвіті. Відповідальність за засвоєння матеріалу повністю лежить на дитину. Такий формат підходить і тим, хто вирішив поєднати отримання загальної освіти з роботою або навчанням у вечірній школі або коледжі.